Новини|

19 грудня – день святого Миколая – найдитячіше свято українського календаря. Найчастіше вихованці інтернатних закладів цього дня отримують у подарунок солодощі, іграшки, одяг, канцелярські товари. Але брак чого насправді ці діти відчувають найгостріше? Уваги, щирої зацікавленості, спілкування, порад.

Як це змінити? Що може зробити кожен з нас? Особливої актуальності набувають ці питання у зв’язку з реформою інтернатних закладів, яка наразі триває в Україні. Планується, що після 2026 року громади не лише опікуватимуться наданням соціальних послуг дітям, які цього потребують, та сім’ям з такими дітьми, але й дбатимуть про їх інтеграцію в суспільство. Зокрема, це стосується дітей з інвалідністю, велика кількість яких перебуває сьогодні в інтернатах.

Розпочати шлях назустріч одне одному можна з простих кроків – вважає Віктор Дворецький, старший науковий співробітник Білоцерківського краєзнавчого музею, пресвітер релігійної громади адвентистів сьомого дня, а головне – приятель вихованців Білоцерківського дитячого будинку-інтернату (Білоцерківського ДБІ). Цей заклад є одним із 8 інтернатів Київщини, трансформація якого відбувається в рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» спільно з Міністерством соціальної політики України та Київською обласною державною адміністрацією за підтримки Світового банку. Досвід Віктора щодо спілкування із його вихованцями – чималий: 11 років. А поради – перевірені життям:

  1. Для початку домовтеся із керівництвом інтернатного закладу про зустріч, під час якої зможете обговорити прийнятний для обох сторін формат спілкування із дітьми.
  2. Визначіться із видом активності, яким готові займатися з дітьми: читання, плетіння виробів з бісеру, будь-які інші творчі активності, заняття доступними видами спорту тощо.
  3. Проведіть першу зустріч для ширшої аудиторії вихованців. Хай це буде концерт чи літературні читання, важливо – із елементами взаємодії (наприклад, у вигляді конкурсів).
  4. Залишаються сумніви, чи зможете спілкуватися із вихованцями інтернатних закладів регулярно та упродовж тривалого часу? Оберіть формат участі у групі підтримки, де люди (зазвичай від 2 до 7) об’єднуються навколо інтересів дитини з інтернату і всі члени такої групи можуть один одного замінити чи доповнити, і при цьому дитина не відчує, що її покинули, а навпаки відчуватиме постійну підтримку. Або це формат участі у організованих на базі закладу заходів, де завжди потрібні помічники.

«Дехто бере участь у наших концертних програмах, допомагає, наприклад, проводити конкурси. І вже по завершенні ці гості підходять, фотографуються разом із дітьми, спілкуються. Тобто, ці люди не готові постійно приїздити, але коли такі концерти – раз на місяць, раз на півтора місяці, – вони можуть саме таким чином допомогти», – розповідає Віктор. Свого часу він та його однодумці починали спілкування з дітьми-вихованцями інтернату саме таким чином, а далі: «Вже по завершенні концерту із конкурсами до нас підійшли кілька вихованців – самі, з власної ініціативи. І ми почали спілкуватися. Домовилися про наступну зустріч – уже вужчим колом. А за якийсь час – знову наш виступ в актовому залі. І ось таким чергуванням «виступ-вузьке коло» стало легше налагодити спілкування». Зараз Віктор є справжнім другом для вихованців Білоцерківського ДБІ, вони разом займаються футболом, в якості вболівальників відвідують важливі спортивні матчі улюбленої команди, хлопці завжди можуть обговорити з ним питання, що їх турбують, порадитися, відчути підтримку та щирий інтерес до них.

Напередодні свят, а також протягом всього року головне пам’ятати: діти, яким бракує спілкування та підтримки, чекають на вас не лише 19 грудня чи під Новий рік. Долучитися до їх соціалізації, просвіти та розширення можливостей може кожний. Зробіть цей крок, подаруйте дітям трошки часу і тепла!

Поділитись:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close Search Window