Цей Перелік рекомендацій щодо реформування інтернатів для дітей спирається на міжнародний досвід і кращі світові практики функціонування таких закладів та задоволення спеціальних потреб дітей з особливими потребами в Київській області. Його розроблено у відповідності до цілей Регіонального плану по впровадженню реформи деінституалізації у Київській області. 

Рекомендації базуються на узагальненні міжнародних підходів до реалізації права дитини, зокрема з особливими потребами на освіту, кращого міжнародного досвіду і кращих сучасних практик діяльності освітніх закладів для дітей з особливими освітніми потребами, в яких передбачено цілодобовий догляд за такими дітьми.

Вони спираються на позитивний досвід Австралії, Білорусі, Великої Британії, Німеччини, США та Польщі.

Загалом, рекомендації розкривають такі аспекти тематики доступу до освітніх послуг:

  • формат забезпечення освіти, комбінації різних підходів до забезпечення освіти окремої дитини;
  • типи шкіл за потребами учнів, структуру школи, матеріально-технічну базу, людські ресурси;
  • поєднання освітніх послуг із реабілітацією, соціальними послугами;
  • навчально-виховний процес в освітньому закладі для дітей з особливими потребами;
  • підготовку випускників шкіл-інтернатів для дітей з особливими освітніми потребами до самостійного життя і включення до місцевої спільноти.

Комплексні програми психологічної, реабілітаційної та корекційної допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, а також дітям, які перебувають в складних життєвих обставинах та потребують такої допомоги

Відповідно до норм Закону України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» та Закону України «Про соціальні послуги» Міністерство соціальної політики затвердило «Перелік соціальних послуг, що надаються особам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати», де у загальному переліку визначається послуга соціально-психологічної реабілітації. 

Зміст цієї послуги охоплює різні напрямки роботи з дітьми, які перебувають в складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати. Серед напрямків окремо визначаються психологічна, реабілітаційна та корекційна робота.

Наявна нормативна база свідчить, що психологічна, реабілітаційна та корекційна роботи є складовими загального процесу надання послуги соціально-психологічної реабілітації. Це дозволяє об’єднати усі три напрямки в єдину комплексну програму «Комплексна програма соціально-психологічної реабілітації дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах та потребують такої допомоги».

Комплексна програма соціально-психологічної реабілітації дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах та потребують такої допомоги (далі – Програма) призначена для здійснення соціально-психологічної реабілітації суб’єктами надання соціальних послуг різної форми власності та підпорядкування, відповідно до чинного законодавства.

Комплексний підхід в межах Програми ґрунтується на основі концепції «Людина в соціальному оточенні» («person-in-environment») та спирається на чотири життєві сфери розвитку дитини: фізичну, психічну, соціальну та духовну. Відповідно, у процесі соціально-психологічної реабілітації в межах Програми, дитина має змогу не тільки відновити свої ресурси, але й посилити їх та сформувати необхідні життєві навички для успішного вирішення складних життєвих обставин, соціального становлення й саморозвитку.

Програма не потребує створення додаткових нормативно-правових документів щодо суб’єктів реалізації, оскільки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2012 року №1039, суб’єктами надання послуг є установи, організації, заклади незалежно від форми власності та господарювання, які відповідають необхідним критеріям діяльності у сфері надання соціальних послуг (зокрема, й щодо надання послуги соціально-психологічної реабілітації).

Програма враховує основні положення Стандарту позадомашньої опіки дітей в Європі «Якість на благо дітей», а також спирається на Конвенцію ООН про права дитини та її додаткові протоколи Цілі розвитку Тисячоліття, Європейську конвенцію з прав людини та Європейську Хартію основних прав.

Аналітичні дані з різних дослідницьких джерел свідчать: багато дітей, які проходять соціально-психологічну реабілітацію, мають проблеми щодо вирішення побутових питань та самообслуговування; у них відсутні базові навички спілкування та вміння активно діяти у разі виникнення складних життєвих обставин. Для цих дітей нагальною є потреба формування здорового способу життя та профілактика ризикованої поведінки. Серед інших проблем, які потребують уваги, – низький рівень довіри та поваги до дорослих, відсутність приналежності й особистої значущості, незадовільна обізнаність щодо власних прав та обов’язків. Це свідчить про актуальність впровадження цієї Програми.

Серед цих цілей – і визначення основних етапів й змісту впровадження послуги соціально-психологічної реабілітації дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах та потребують такої допомоги, а також розкриття особливостей формування необхідних життєвих навичок на основі комплексного підходу для використання у роботі суб’єктами надання послуг, незалежно від форми власності та господарювання. 

Програмою передбачено такі завдання: 

  • сприяння у впровадженні послуги соціально-психологічної реабілітації дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують такої допомоги;
  • вивчення та обґрунтування загального процесу надання послуги соціально-психологічної реабілітації дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують такої допомоги;
  • формування у дітей на основі комплексного підходу необхідних життєвих навичок, спрямованих на адаптацію до самостійного життя, розвиток комунікацій, здоровий спосіб життя, відповідальну поведінку тощо. 

Програма реалізується у формі індивідуальної роботи шляхом оцінки потреб, спостереження, вибору необхідних індикаторів для формування життєвих навичок, підготовки індивідуального плану соціально-психологічної реабілітації дитини та моніторингу отриманих досягнень.

Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» до числа дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, за результатом оцінки потреб належать:

  • діти, які потрапили в умови, що негативно впливають на життя, стан здоров’я та розвиток у зв’язку з інвалідністю, тяжкою хворобою, безпритульністю; 
  • діти, які перебувають у конфлікті із законом; 
  • діти, яких залучають до найгірших форм дитячої праці; 
  • діти із залежністю від психотропних речовин та іншими видами залежності; 
  • діти, які постраждали від жорстокого поводження, зокрема, через домашнє насильство; 
  • діти, у яких батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх обов’язків; 
  • діти, які постраждали через обставини стихійного лиха, техногенні аварії, катастрофи, військові дії чи збройні конфлікти.

Соціальний портрет дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, їхні загальні характеристики та особливості щодо впливу умов попереднього життя на розвиток й поведінку дітей, їхні потреби та проблеми надано у науковій розробці Державного інституту сімейної та молодіжної політики «Діти у складних життєвих обставинах»: програми та методики соціально-психологічної реабілітації та адаптації дітей, які перебувають у центрі соціально-психологічної реабілітації».

Методика розрахунку потреби у видатках для утримання дітей у сімейних формах виховання

Конституція України (ст. 24, 52) передбачає матеріальну і моральну підтримку материнства і дитинства, а також покладений на державу обов’язок щодо утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Закони України від 26.04.2001 № 2402-ІІІ «Про охорону дитинства» та від 13.01.2005 № 2342-ІУ «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» визначають державні гарантії щодо матеріальної допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, у дитячих будинках сімейного типу, в прийомних сім’ях, а також правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки вказаної категорії дітей.

Статтею 24 Закону «Про охорону дитинства» визначено, що утримання і виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечує держава. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, повинні бути передані на усиновлення або влаштовані на виховання в сім’ї громадян (під опіку чи піклування, в прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу), у будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки-інтернати на повне державне утримання. Таким дітям створюються необхідні умови для всебічного і гармонійного розвитку, підготовки до самостійного життя та праці.

Контроль за умовами виховання і проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ях опікунів (піклувальників), усиновителів, у дитячих будинках сімейного типу, в прийомних сім’ях покладається на органи опіки і піклування (частина чотирнадцять статті 24 Закону «Про охорону дитинства»).

Закон «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» визначає правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, гарантуються,   та охороняються державою. Статтею 8 Закону передбачено, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Допомога та утримання таких дітей не може бути нижчою за встановлені мінімальні стандарти, що забезпечують кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за встановлений прожитковий мінімум для таких осіб.

Згідно із статтею 12 Закону безпосереднє ведення справ та координація діяльності щодо дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей. Статтею 13 Закону передбачено, що служба у справах дітей забезпечує створення і ведення банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Указом Президента України від 25.08.2015 № 501 затверджено Національну стратегію у сфері прав людини, якою визначено здійснення поступової відмови від утримання дітей в інтернатних закладах.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 р. №526-р схвалено «Національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017—2026 роки». Стратегією визначено зокрема, що курс України на європейську інтеграцію вимагає перегляду пріоритетів державної політики у сфері охорони дитинства, впровадження успішних підходів із світової практики захисту прав дітей, які базуються на забезпеченні прав і найкращих інтересів дитини, спрямовуються на підтримку сім’ї, створення умов для виховання та розвитку дітей у сім’ї або середовищі, максимально наближеному до сімейного.

Держава гарантує фінансову підтримку дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, які перебувають під опікою чи піклуванням, у дитячих будинках сімейного типу і прийомних сім’ях у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідний Порядок, затверджений Постановою КМУ від 31.01.2007р. №81 (далі – Порядок № 81), визначає механізм призначення і виплати за рахунок коштів державного бюджету:

  • державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
  • грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом «гроші ходять за дитиною»;
  • механізм здійснення видатків на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за батьків-вихователів і прийомних батьків.

Слід зазначити, що Порядком № 81 не визначено поняття, умови та складові розрахунку потреби у видатках для надання державної допомоги за принципом «гроші ходять за дитиною».

Згідно з пунктом 4 Порядку № 81, призначення і виплата соціальної допомоги та грошового забезпечення здійснюються управлінням праці і соціального захисту населення районної, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурним підрозділом з питань праці і соціального захисту населення виконавчого органу міської, районної у місті ради дитячому будинку сімейного типу або прийомній сім’ї на підставі підготовлених службою у справах дітей документів. Відповідно до пункту 8 Порядку № 81, розмір соціальної допомоги становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку. У разі, коли дитині виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія чи державна допомога, розмір соціальної допомоги визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром зазначених виплат за попередній повний місяць на момент влаштування дитини у ДБСТ або ПС (крім державної соціальної допомоги особам з  інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю).

У разі зміни розміру пенсії, аліментів, стипендії чи державної допомоги батьки-вихователі або прийомні батьки протягом 3-х робочих днів з моменту отримання відповідної інформації зобов’язані повідомити про це уповноважений орган для проведення відповідного перерахунку розміру раніше призначеної соціальної допомоги. 

Якщо батьками-вихователями або прийомними батьками невчасно подано інформацію про зміну розміру пенсії, аліментів, стипендії чи державної допомоги, що призвело до виплати коштів надміру, уповноважені органи: 

  • повідомляють батькам-вихователям або прийомним батькам про обсяг надміру виплачених коштів і строки їх повернення;
  • проводять щомісяця відрахування у розмірі, що не перевищує 20% суми грошового забезпечення батьків-вихователів або прийомних батьків, до повного погашення надміру виплачених коштів на підставі заяви батьків-вихователів або прийомних батьків про надання згоди на відрахування таких коштів або на підставі своїх рішень;
  • вирішують питання про стягнення надміру виплачених коштів у судовому порядку в разі неповернення їх добровільно батьками-вихователями або прийомними батьками.

Згідно із пунктом 9 Порядку № 81 розмір грошового забезпечення для батьків-вихователів становить 35% двох прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку на кожну дитину-вихованця та кожну прийомну дитину і не залежить від пенсії, аліментів, стипендії чи державної допомоги на кожну дитину-вихованця та на кожну прийомну дитину. 

Сумарний обсяг грошового забезпечення не повинен перевищувати п’яти прожиткових мінімумів для працездатної особи і розподіляється між батьками-вихователями рівними частинами за їхньою згодою. Розмір грошового забезпечення одному з прийомних батьків не повинен перевищувати півтора прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Відповідно до пункту 2 Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 № 564, загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу, враховуючи рідних, не повинна перевищувати 10 осіб.

Статтею 4 (пункт 1 частина перша) Закону України від 08.07.2010 № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску визначено роботодавців, зокрема органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, зокрема, для патронатних вихователів, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.

Статтею 9 (частина шоста) Закону № 2464 передбачено, що для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються винятково для обслуговування коштів єдиного внеску.

Згідно із статтею 11 Закону № 2464 страхові кошти, акумульовані на централізованих рахунках органів доходів і зборів, автоматично перераховуються не пізніше наступного операційного дня після їх зарахування на централізовані рахунки Пенсійного фонду, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, на рахунки Накопичувального пенсійного фонду (далі – Накопичувальний фонд), а у випадках, передбачених законом, – недержавних пенсійних фондів відповідно до визначених законом пропорцій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 178 (із змінами) затверджено Порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб (далі – Порядок № 178), який визначає механізм сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема за батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства (підпункт 4 пункт 1).

Пунктом 6 Порядку № 178 установлено, що сплата єдиного внеску здійснюється за осіб, зазначених у підпункті 4 пункту 1 цього Порядку, шляхом перерахування відповідних сум з рахунків платників на рахунки територіальних органів доходів і зборів за їх місцезнаходженням за рахунок коштів, з яких виплачується грошове забезпечення.

Згідно із пунктом 8 Порядку № 178 щороку, під час формування бюджетних запитів, для Мінсоцполітики передбачаються кошти для сплати єдиного внеску за осіб, зазначених у підпункті 4 пункту 1 цього Порядку, а згідно із пунктом 16 Порядку № 81 органи Державної казначейської служби перераховують кошти на підставі платіжних документів, підготовлених уповноваженим органом, батькам-вихователям, одному з прийомних батьків через державне підприємство поштового зв’язку або на особові рахунки батьків-вихователів, одного з прийомних батьків у банківських установах за їх вибором, а також на рахунки управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах, відкриті в установах уповноваженого банку.

 За батьків-вихователів та прийомних батьків, які не працюють, сплачуються видатки на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб» від 02.03.2011 № 178).

Як вже зазначалося, виплата за рахунок коштів державного бюджету державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом «гроші ходять за дитиною » здійснюється згідно з Порядком № 81. 

Відповідно до Порядку № 81 кошти державного бюджету, передбачені для виплати соціальної допомоги, грошового забезпечення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за батьків-вихователів і прийомних батьків, перераховуються в установленому порядку як субвенція до обласного бюджету.

Облдержадміністрація здійснює розподіл субвенції між бюджетами районів, міст обласного значення на підставі розрахункових даних про витрати з виплати соціальної допомоги, грошового забезпечення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за батьків-вихователів і прийомних батьків, наданих службою у справах дітей та сім’ї облдержадміністрації за погодженням з департаментом фінансів.

Головне управління Державної казначейської служби у Київській області перераховує щомісяця на підставі платіжних документів, підготовлених обласною держадміністрацією, кошти на рахунки районних бюджетів, бюджетів міст обласного значення, відкриті в органах Державної казначейської служби.

Райдержадміністрації, міськвиконкоми (міст обласного значення) перераховують субвенції на рахунки управлінням праці і соціального захисту населення районної, структурним підрозділом з питань праці і соціального захисту населення виконавчого органу міської ради, відкриті в органах Державної казначейської служби.

Призначення і виплата соціальної допомоги та грошового забезпечення здійснюється управлінням праці і соціального захисту населення районної, структурним підрозділом з питань праці і соціального захисту населення виконавчого органу міської ради дитячому будинку сімейного типу або прийомній сім’ї на підставі підготовлених службами у справах дітей та сім’ї райдержадміністрацій та міськвиконкомів (міст обласного значення) документів:

  • рішення районної, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім’ї;
  • документи, що підтверджують статус дитини;
  • довідка органу державної виконавчої служби про розмір аліментів;
  • довідка з місця навчання про розмір стипендії;
  • копія виписки із акта огляду медико-соціальної експертної комісії або медичного висновку лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу про дитину з інвалідністю, виданих в установленому МОЗ порядку;
  • копія посвідчення, що підтверджує статус особи, наданий відповідно до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».

Зазначені документи зберігаються упродовж п’яти років після припинення виплати соціальної допомоги та грошового забезпечення.

Соціальна допомога та грошове забезпечення виплачуються щомісяця не пізніше 20 числа управліннями праці і соціального захисту населення районної, структурним підрозділом з питань праці і соціального захисту населення виконавчого органу міської ради через банківську установу або державне підприємство поштового зв’язку за місцем проживання дитини у дитячому будинку сімейного типу або прийомній сім’ї.

Управління праці і соціального захисту населення районної, структурними підрозділами з питань праці і соціального захисту населення виконавчого органу міської ради подають щомісяця Мінсоцполітики в установленому ним порядку інформацію про призначення соціальної допомоги та грошового забезпечення чи припинення їх виплати.

Потреба коштів субвенції з державного бюджету за  КПКВК 251110 обраховується на підставі даних щодо кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відповідного віку вихованців дитячих будинків сімейного типу та прийомних дітей прийомних сімей (далі – контингент вихованців дитячих будинків сімейного типу та прийомних дітей у прийомних сім’ях) з урахуванням суми державної соціальної допомоги (два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку), суми грошового забезпечення батькам вихователям та прийомним батькам (35% двох прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку на кожну дитину), видатків на загальнообов’язкове державне страхування, видатків на оплату послуг поштового зв’язку.

З метою формування показників бюджету на відповідний рік Мінсоцполітики подає Мінфіну зведені по Україні дані щодо контингенту вихованців дитячих будинків сімейного типу та прийомних дітей у прийомних сім’ях надані облдержадміністраціями та складені службою у справах дітей облдержадміністрації. Відповідні дані формуються облдержадміністрацією на підставі даних отриманих від райдержадміністрацій та міськвиконкомів(міст обласного значення).

Враховуючи, що суми прожиткового мінімуму на відповідний рік встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний бюджетний період, розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за батьків-вихователів і прийомних батьків регулюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», єдиним критерієм який фактично впливає на обсяг субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам є контингент вихованців дитячих будинків сімейного типу та прийомних дітей у прийомних сім’ях.

Для покращення планування видатків для виплати  державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом «гроші ходять за дитиною», пропонується розробити універсальний формульний обрахунок із застосуванням корегуючих коефіцієнтів та врахуванням резерву коштів на покриття непередбачених видатків, як це на практиці використовується при обрахунку видатків освітньої та медичної субвенцій.

Запропонована формула може мати вигляд:

V = V1 +V2+V3+…..+Vn+ Z, де

V – обсяг коштів, передбачений для виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом «гроші ходять за дитиною»

Vn = Qn* Nn + Qn *Кn, де

V1,2…nобсяг коштів для виплати допомоги за певною категорією

Qn– кількістьотримувачі послуг, од.

Nn – фінансовий норматив (розмір допомоги відповідно до категорії)

Кn – норматив виплат на батьків дорівнює 0.35 Nn

Z – резерв коштів в загальному обсязі планових показників, за рахунок якого будуть покриті непередбачувані видатки та повинен становити не більше 1% від загального обсягу видатків.  

Z = minсер* Q*12*0,01

Приклад:

V1– обсяг коштів для виплати допомоги на дітей віком до 6 років у 2017 році

Q1 – кількість дітей віком до 6 років станом на 01 січня поточного року (2017) і складає 5 дітей.

N1 – фінансовий норматив  на 1 дитину(розмір допомоги на 1 дитину віком до 6 років, яка відповідно до постанови КМУ №81 від 31.01.2007 р. та ЗУ «Про ДБУ 2017» складає 2 (норма відповідно до постанови)*1355 грн.*4 (прожитковий мінімум на 1 дитину до 6 років з 01.01.2017 до 01.05.2017) +2*1426 грн.*7(з 01.05.2017 до 01.12.2017) + 2*1700= 34 204,0 грн.

К1= 0.35*(2*1355*4+2*1426*7+2*1700)=0,35*34204,0=11 971 грн.

V1=5*34 204,0+5*11 971,0 =233 183,75 грн.

Розрахунок Z можна робити шляхом множення середнього розміру прожиткових мінімумів усіх категорій1614,1 грн.((1355*4+1426*7+1700)/12= 1425,2; (1689*4 +1777*7 + 1860)/12 = 1754,6; (1600*4+ 1684*7+1762)/12= 1662,5); (1425,2+1754,6+1662,5)/3 = 1614,1) на загальну кількість споживачів таких послуг станом на 01.01 поточного бюджетного періоду Q (Q1+Q2+…+Qn, де 1..n – контингент дітей)*12*0.01.

Comments are closed.

Close Search Window